Паскаль. Прикладне програмне забезпечення


Програмування: Структури перехід та вибір варіанту, типи символів та перелічувані

. Мітки та переходи

У мові Паскаль будьякий оператор і кінець складеного оператора слово end можна відмітити, тобто ідентифікувати, додати йому індивідуальне ім'я. Це ім'я називається міткою. У авторській версії мови мітками могли бути цілі сталі від 1 до 9999, у мові БорландПаскаль до них додано ідентифікатори. Мітка записується перед оператором або словом end через двокрапку, наприклад,

1: money:= 21;

mmm: money:=0;

Finita: end.

Мітки, використовувані в тілі програми або підпрограми, повинні бути означені в її ж блоці. Означення міток має вигляд:

Label списокмітокчерезкому;

Наприклад , label 1, mmm, finita;.

Мітка, означена в блоці, повинна відмічати рівно один оператор у тілі цього блоку.

Мітки використовуються в операторах переходу, що мають вигляд

goto мітка

Наприклад,

goto 1; if x1000 then goto mmm.

Результатом виконання оператора переходу є те, що слідом за ним виконується оператор, відзначений цієюміткою.

У випадку, коли відзначений кінець складеного оператора, можливі варіанти.

Якщо це не кінець тіла циклу і не кінець програми, то буде виконуватися наступний оператор.

Якщо відзначений кінець програми, то її виконання завершується.

Якщо відзначений кінець тіла циклу, то виконуються дії, які слідують за виконанням тіла перевірка умови продовження whileциклу або неявна зміна параметра forциклу.

Оператор переходу й відповідний відмічений оператор повинні бути записаними в тілі блоку програми або підпрограми, де цю мітку означено. Іншими словами,

Переходи з одного блоку в інший і використання неозначених у блоці міток заборонено.

Ми не схильні популяризувати використання операторів переходу. Більше того, у свій час було доведено, що без них узагалі можна обійтися достатньо умовних операторів і whileциклів. Проте є три випадки, коли указання переходу доречно й зручно:

на кінець підпрограми;

зсередини циклу на його кінець;

зсередини циклу на наступний за циклом оператор.

У Турбо Паскаль для указання таких переходів є спеціальні оператори, відповідно , exit, Continue і break, тобтовийти з підпрограми, продовжувати і перервати виконання циклу. Розумно використовуючи ці оператори, можна обійтися без міток і goto. Насправді ці три оператори – виклики процедур. Їх імена не є службовими словами виділяти їхнім.

2. Тип символів

Розглянемо останній з базових типів – тип символів. Множина символів, представних у сучасному комп'ютері, як правило, складається з 256 елементів.

У мові Паскаль символ позначається символьною сталою, що є символом в апострофах: 'A', '1', '.' тощо. Сам символ апостроф задається символьною сталою ''''.

Символьна стала – це не символ, а його позначення в мові Паскаль.

Не всі символи позначаються сталими мови Паскаль, але будьякий символ можна задати за допомогою виклику функції chr. Символам у комп'ютері ставляться у відповідність номери від 0 до 255. Якщо i – цілий вираз із значенням від 0 до 255, то вираз вигляду chri задає символ із номером, що є значенням i. Відповідність символів та номерів від 0 до 127 зафіксовано в Американському стандартному коді для обміну інформацією ASCII. Наприклад, chr48 позначає те ж саме, що й стала '0', chr48+1 – то ж саме, що '1', chr65 є синонімом сталої 'A', chr97 – сталої 'a'.

Цілий номер символу породжується викликом функції порядковий номер, тобто виразом вигляду ordc, де значенням виразу c є символ. Наприклад, ord'0'=48, ord'A'=65, ord'a'=97. За своїм означенням, функції chr і ord взаємно обернені, тобто chrordc=c за будьякого символу c, і ordchrn=n за будьякого n=0, 1, , 255.

Крім функції ord, для символів означені порівняння, причому

ab? ordaordb.

Очевидно, наприклад, що ' ' '_' '0' '1' '9' 'A' 'B'... 'Z' 'a' 'b' 'z'.

До символів застосовна операція катенації, або дописування, що позначається знайомим знаком +. Її результатом є не символ, а послідовність із двох символів, або рядок. Наприклад, '1'+'2' є послідовність символів, яку можна задати літералом '12'.

Множина символів і операції, означені для них, утворюють тип символів, іменований char. Змінні цього типу називаються символьними.

Задачі

1. Указати різницю між 0 і '0', A і 'A', і ''.

2Обчислити значення виразу:

А chrord'0'+9; б chrord'A'+1; в chrord'A'+25;

Г chrord'0'16; д 'Z''a'; е ord'9'ord'0'.

3Написати вираз, що задає перевірку, чи є значення символьної змінної ch:

А цифрою від '0' до '9';;

Б латинською буквою.

4Написати вираз, що задає обчислення:

А цілого числа від 0 до 9 за значенням символьної змінної ch від '0' до '9';

Б символу від '0' до '9' за цілим значенням змінної dg від 0 до 9.

5Написати програму друкування таблиці символів та їх номерів, починаючи з символу ' ' пропуск, номер якого 32.

3.. Перелічувані типи

Елементи кожного з типів Boolean, char і integer упорядковані відповідно до операції порівняння. У цьому порядку їх можна взаємно однозначно зіставити натуральним числам 0, 1, перелічити їх. За будьяким натуральним числом можна указати наступне за ним і попереднє перед ним крім числа 0. Так само за будьяким елементом, крім найбільшого, цих типів можна назвати наступний за ним і за будьяким елементом,

Крім найменшого, – попередній перед ним. Наприклад, наступним за false є true, наступним за chr0 – chr1, за chr254 – chr255.

Елементи типу real теж упорядковані, але поставити їм у відповідність натуральні 0, 1, неможливо, як і за дійсним числом указати наступне за ним. Отже, всім базовим типам, окрім типу real, притаманно те, що для них означено операції наступний, попередній та порядковий номер.

У мові Паскаль перелічуваним називається тип, для якого означено операції SUCC наступний, PRED попередній і ORD порядковий номер елемента, а також порівняння =,,,, =, =.

Типи boolean, char і integer, на відміну від типу real, є перелічуваними. Операції succ, pred, ord записуються у вигляді викликів функцій: вирази pred1, succ'a' і ordtrue мають значення відповідно 0, 'b' і 1.

Всі чотири базових типи називаються скалярними, тому що значення цих типів не складені з частин, які можна було б окремо ідентифікувати. У наступному підрозділі ми розглянемо спосіб означення власних скалярних типів. Але всі вони будуть перелічуваними.

У мові Бор ландПаскаль для всіх перелічуваних типів означено операції, аналогічні succ і pred. Вони застосовуються до змінних перелічуваних типів у вигляді викликів процедур INC і DEC. Виклик incz рівносильний оператору z:=succz, decz – оператору z:=predz. У виклику може бути другий аргумент – цілочисловий вираз. Наприклад, виклик incz, 2 задає збільшення z на дві одиниці того типу, до якого належить z. Якщо змінна z типу char і має значення 'A', то в результаті виконання incz, 2 її значенням буде 'C'.

Значення виразу може бути й від'ємним – тоді z зменшиться. Аналогічно за виконання decz, 3 значення z зменшується у його типі, наприклад, від 3 до 0 або від 'D' до 'A'.

4. Означення власних перелічуваних типів

Мова Паскаль має засоби означення власних типів, необхідних у створенні реальних програм. Носій типу, тобто множина його елементів, задається в означенні імені типу. Загальний вигляд означення такий:

Type ім'я = вираз, що описує елементи множини;

Службове слово type – це англійське тип. З виразами, що задають множини елементів, ми будемо знайомитися поступово.

Найпростіший вираз – це ім'я типу, уже означене вище або ім'я стандартного типу. Наприклад, означення

Type int = integer;

Задає нове іменування типу integer. Після цього означення скрізь замість довгого імені integer можна писати коротке іnt.

Вирази, що задають множини елементів, можна записувати як в означенні імені типу, так і на місці імені типу в означеннях змінних.

Мова Паскаль дозволяє програмісту означати свої власні перелічувані типи. Вони називаються типамипереліками та типамидіапазонами. Переліки наочно подають множини таких значень, що природно позначаються словами. Наприклад, сигнали світлофора або дні тижня.

Множину днів тижня, позначену {Пн, Вт, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд} у мові Паскаль можна задати, означивши типперелік з ім'ям, наприклад, Weekd:

Type Weekd=Mon, Tue, Wed, Thu, Fri, Sat, Sun.

Тут ужито скорочення від англійських слів Monday, Tuesday, Wednesday, Thursday, Friday, Saturday, Sunday –понеділок, вівторок тощо до неділі.

Аналогічно сигнали світлофора можна задати, определив тип Lights:

Type Lights=red, yellow, green { Червоний , Жовтий , Зелений }

Як бачимо, перелік задається виразом вигляду список ідентифікаторів

Ідентифікатори списку після цього означення виступають сталими відповідного типу. Сталі не можуть повторюватися в означеннях того самого блока. Наприклад, якщо разом із типом сигналів світлофора означити

Ще тип кольорів райдуги, то використовувати імена red, yellow, green не можна.

Порядок сталих у списку задає операції ord, pred і succ, означені для всякого переліку. Наприклад, ordMon=0, ordTue=1 тощо, ordSun=6, succMon=Tue, predSat=Fri. У відповідності зі значеннями ord означено й порівняння, наприклад, redyellow, MonSun.

Вираз із сталими перелічуваних типів можна присвоювати однотипним із ними змінним.

Сталі й змінні перелічуваних типів, на відміну від базових типів, не можна вказувати у викликах процедур виведення та введення.

Будьякий перелічуваний тип, стандартний або типперелік, означений вище в програмі, може виступати базовим для типудіапазону. Він задається виразом вигляду

стала1..стала2,

Де стала1 = стала2. Наприклад, ми можемо означити типи

Type hundred=0..99; chesslet='A'..'H'; Workd=Mon..Fri

Або змінні var stop: red..yellow; column: chesslet тощо.

Для діапазону означено ті самі операції, що для його базового типу.

5.. Оператор вибору варіантів

Розробимо програму найпростіший калькулятор. Будемо використовувати змінну signop із значеннями 1, 2, 3 або 4, що познає знаки операцій відповідно +, ,, /. Її значення, отримане в результаті читання, порівнюємо з 1, 2, 3, 4 та виконуємо відповідні їм дії:

If signop=1 then first:=first+second else

If signop=2 then first:=firstsecond else

If signop=3 then first:=firstsecond else

{signop=4}

first:=first/second;

Цей оператор задає вибір потрібного оператора з тих, які записано після слів then, залежно від значення змінної signop. Такий вибір у мові Паскаль можна задати інакше, використавши оператор вибору варіантів, або caseоператор case – англійське випадок. У даній програмі він має вигляд:

Case signop of

1: first:=first+second;

2: first:=firstsecond;

3: first:=firstsecond;

4: first:=first/second

End;

Вираз після слова case тут це ім'я signop називається селектором варіантів. Його значення послідовно порівнюється з числами, що відмічають операториваріанти. Як тільки значення селектора співпаде з числом, буде виконано відповідний оператор, і все закінчиться. Якщо ж значення селектора відрізняється від усіх чиселвідміток

Варіантів, то жодний із варіантів не виконується.

Селектором може бути довільний вираз будьякого перелічуваного типу. Варіант може бути відмічений списком із кількох сталих відповідного типу; вони записуються через кому. Наприклад, нехай робочий час у робочі дні 8 годин, а у вихідні – 0. За дії означення типу Weekd ми можемо запам'ятати в змінній wt робочий час:

Var dd: Weekd; wt: integer;

Case dd of

Mon, Tue, Wed, Thu, Fri: wt:=8;

Sat, Sun: wt:= 0

End.

Значення селектора порівнюється з усіма значеннями в черговому списку, і варіант виконується, якщо воно дорівнює одному зі значень списку. Множини значень у списках можуть перетинатися – буде виконано той варіант, у списку якого вперше знайдене значення селектора.

У мові Бор ландПаскаль у списках, що відзначають варіанти, можна записувати не тільки сталі, але й діапазони.

Наприклад, останній оператор можна переписати так:

Case dd of

Mon.. Thu, Fri: wt:=8;

Sat, Sun: wt:=0

End.

За останнім варіантом можна після слова else указати необов'язковий альтернативний варіант. Цей варіант виконується, якщо значення селектора немає в жодному зі списків. Наприклад, останній оператор можна переписати в такому вигляді:

Case dd ofMon.. Fri: wt:=8;

Sun: wt:=0

Else wt:=0

End.