Паскаль. Прикладне програмне забезпечення


ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

П О Програмуванню

А

Адреса – номер Байта в оперативній або іншій пам'яті комп'ютера.

Адреса Змінної Адреса першого байта ділянки пам'яті, що займається змінною.

Алфавіт – скінченна множина символів.

Алгебра Буля – алгебра, множина елементів якої складається з бульових значень хибність і істина та операцій бульового множення кон'юнкція, бульового додавання диз'юнкція і заперечення. У мові Паскаль значення позначаються сталими False і True, а операції – знаками And, Or і Not відповідно.

Алгоритм – описання дій, які треба виконати для розв'язання якоїсь задачі.

Алгоритм Евристичний – алгоритм, побудований на основі Евристики.

Аргумент у виклику Підпрограми – вираз, який відповідає Параметрові, означеному в заголовку підпрограми. Якщо параметр є ім'ям змінної, то аргумент задає значення, що присвоюється параметровізначенню перед виконанням виклику, або змінну, що ставиться у відповідність параметровізмінній. Якщо параметр є ім'ям підпрограми, то аргумент задає підпрограму, яка при виконанні виклику підставляється на місце параметра. У сучасних мовах програмування параметр може бути ім'ям типу – тоді аргумент задає тип.

Б

Байт – ділянка пам'яті, що може мати 256 різних станів. Кожний байт оперативної пам'яті має свій номер – Адресу.

Бібліотека Підпрограм – файл, у якому в системі програмування зберігаються стандартні підпрограми.

Блок – ділянка дискової пам'яті фіксованого розміру найчастіше, 512 байтів, що є одиницею фізичного обміну даних.

Блок Схема – форма вираження алгоритмів. Послідовність дій задається стрілками.

Буфер – спеціальна ділянка пам’ яті програми, яка надається кожній файловій змінній при її зв’ язуванні. З її використанням зменшується загальна кількість фізичних обмінів даними між пам'яттю програми та зовнішніми носіями, що сприяє більш ефективному виконанню програми.

В

Виклик Підпрограми – позначення процесу виконання підпрограми. У мові Паскаль виклик функції є виразом – його значенням є значення, що повертається з виклику. Виклик процедури є оператором.

Виклик підпрограми рекурсивний – виклик підпрограми, записаний у її власному тілі.

Вираз мови високого рівня – запис, що задає застосування операцій до операндів – значень простіших виразів. Застосування операцій утворює Процес обчислення Значення виразу. Результатом цього процесу є значення виразу. У загальному розумінні це запис у деякій системі позначень, тобто Мові.

Відношення – одна з операцій порівняння, позначених у мові Паскаль знаками =,,, =,, =. В математиці відношенням на множині називається підмножина її декартового квадрату.

Вказівник – змінна, значеннями якої є Адреси.

Вказівник Типізований – змінна, значеннями якої є адреси змінних деякого типу, заданого в її означенні.

Г

Генератор псевдовипадкових чисел – підпрограма, в результаті багаторазових викликів якої породжується послідовність псевдовипадкових чисел.

Глибина рекурсії викликів рекурсивної підпрограми – кількість викликів рекурсивної підпрограми, процеси виконання яких розпочато, але ще не закінчено.

Граматика – система описання структури виразів мови. У ній задаються алфавіт множина термінальних символів, система понять мови множина нетермінальних символів, а також правила побудови виразів мови множина продукцій, або правил виведення. Є однією з Метамов.

Д

Дані – значення, записані в оперативній пам'яті або іншому пристрої комп'ютера.

Директива транслятора – завдання того чи іншого режиму трансляції програми. Можуть задаватися за допомогою засобів системи програмування або безпосередньо в програмі. У Турбо Паскальпрограмах записуються як коментарі вигляду {$ Послідовністьдиректив}.

Дія елементарна – узагальнення присвоювань та операцій над значеннями скалярних типів порівняння, додавання, множення тощо.

Доступний елемент файла – елемент, який можна читати або записувати в даний момент виконання програми.

Доступність компонента структури даних – можливість обробляти компонент у той чи інший момент виконання програми. Компоненти рівнодоступні, якщо їх доступність не залежить від їх розташування в структурі, інакше вони нерівнодоступні.

Драйвер – програма, за допомогою якої виконується обмін даними між пам'яттю програм і портом пристрою уведення–виведення.

Е

Евристика – правило, метод або прийом, призначений для підвищення ефективності пошуку розв'язку задачі.

Екземпляр задачі – задача, поставлена не в загальному вигляді, а з конкретним набором значень параметрів.

Елемент масиву – змінна типу, заданого в означенні масиву.

Ефект побічний Зміна значення змінної з ім'ям, глобальним у підпрограмі.

З

Завантаження – запис програми в оперативну пам'ять. Виконується за спеціальною програмою – завантажником, що входить до складу Операційної системи.

Задача – питання чи вимога щось зробити обчислити, намалювати тощо.

Задача Масова – задача, що ставиться в загальному вигляді з параметрами.

Запис – у мові Паскаль змінна структурного типу, що складається з окремих змінних скалярних і структурних типів. Те ж саме, що Структура. Також це тип зміннихзаписів.

Змінна величина – у найширшому розумінні це узагальнення, абстракція реальних та уявних об'єктів або їхніх окремих характеристик, які можуть мати різні стани. У програмуванні це ділянка пам'яті, що ставиться у відповідність імені змінної, записаного в програмі, під час виконання цієї програми. Ім'я змінної вказує, або посилається , на цю ділянку пам'яті.

Змінна Автоматична – змінна, розміщена під час виконання програми в Пам'яті Автоматичній.

Змінна, глобальна в підпрограмі – змінна, чиє ім'я використовується, але не означається в підпрограмі. Воно означається в програмі або одній з підпрограм, що Охоплюють дану.

Змінна динамічна – змінна, що створюється у Вільній Пам'яті і знищується при виконанні спеціальних операцій, указаних у самій програмі. На відміну від інших видів змінних, не має імені в програмі, а ідентифікується за допомогою встановленого на неї вказівника.

Змінна Локальна – змінна, ім'я якої означено в підпрограмі і яка розміщається в локальній пам'яті процесу виконання виклику підпрограми. Доступна тільки під час виконання виклику цієї підпрограми.

Змінна локальна статична – змінна, ім'я якої означено в підпрограмі, але яка розміщається в Статичній пам'яті програми разом із змінними програми. Доступна тільки під час виконання виклику цієї підпрограми.

Змінна статична – змінна, розміщена під час виконання програми в її статичній пам'яті.

Значення – число, символ або елемент іншої множини, представлений у комп'ютері.

І

Ідентифікатор – позначення об'єкта, яким цей об'єкт ідентифікується, тобто виділяється серед інших. У програмуванні це послідовність букв і цифр, що починається з букви. Те ж саме, що Ім'я. Щоправда, в мовах програмування деякі об'єкти, що є частинами складніших об'єктів, ідентифікуються не ім'ям, а виразом, у якому ім'я може ідентифікувати цей складніший об'єкт. Наприклад, елементи Масивів Або Структур.

Іменування – присвоювання імені деякому об'єкту. У мові Паскаль іменуються значення виразів за допомогою означень вигляду Const Ім'я = Вираз із сталими;

Ім'я – те ж саме, що Ідентифікатор.

Ім'я, глобальне в підпрограмі – ім'я, записане, але не означене в підпрограмі. Воно може означатися в програмі або одній з підпрограм, що охоплюють дану.

Ім'я зовнішнє – ім'я, під яким файл відомий у Файловій системі операційної системи.

Ім'я, локальне в підпрограмі – ім'я, означене в ній.

Індекс – номер елемента в послідовності. У програмуванні, як правило, є номером елемента в масиві. У мові Паскаль індекси можуть бути елементами лише перелічуваних типів.

Індексова множина масиву – множина індексів елементів масиву. У мові Паскаль це носій перелічуваного типу.

Індексування операція – операція, застосовна до масивів. Результатом її є елемент масиву, заданий ім'ям масиву та індексом елемента.

Ініціалізація – означення змінної разом із присвоюванням їй початкового значення.

Інтерпретація – обробка програми, записаної Мовою високого рівня, яка полягає у безпосередньому виконанні дій, заданих програмою. Здійснюється при виконанні програмиінтерпретатора.

Інформація – відображення реального чи уявного світу в якомусь матеріальному носії.

К

Катенація – операція дописування до кінця однієї послідовності символів іншої.

Код цілого додатковий – машинна форма подання від'ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з Оберненого Коду додаванням 1 як до двійкового натурального.

Код цілого обернений – машинна форма подання від'ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з Прямого коду Заміною 0 на 1 і 1 на 0.

Код цілого прямий – подання додатного цілого у двійковій системі числення, тобто послідовністю 0 і 1.

Команда машинна – указання Процесору на зразок прочитати значення з оперативної пам'яті, записати значення в пам'ять, обчислити результат застосування операції до значень і т. п.

Купа – те ж саме, що Пам'ять вільна.

Л

Лексична Одиниця мови, Лексема – свого роду цеглинка мови, подібна словам у природних мовах. Лексеми неподільні й самі по собі позначають деякий зміст. Множина лексем мови та правил їх запису утворюють її лексику. Мова Паскаль має п'ять видів лексем: стала, ім'я, знак операції, роздільник і коментар.

М

Магазин – послідовність, до кінця якої можна додавати нові елементи і вилучати їх з цього ж кінця.

Масив – змінна, утворена послідовністю змінних, причому:

усі вони компоненти, або Елементи масиву мають той самий тип;

кількість їх зафіксовано в означенні масиву й у процесі виконання програми не змінюється;

кожний компонент має свій номер у послідовності Індекс і відрізняється ним від інших елементів Ідентифікується;

доступність компонента для обробки не залежить від його місця в послідовності.

Масив Багатовимірний – масив, елементи якого є масивами.

Масовість алгоритму – властивість алгоритму задавати розв'язання множини екземплярів Задачі масової.

Метамова – мова, призначена для описання структури виразів іншої мови.

Метасимвол – символ Метамови, який вживається у її виразах і відсутній в алфавіті означуваної мови.

Мітка – позначення, яким оператор чи його складова частина ідентифікується в програмі.

Мова – система запису, призначена для передачі змісту. В основі має алфавіт і правила утворення найпростіших виразів мови лексем, а також правила побудови складніших виразів із простіших. Ці дві групи правил називаються відповідно Лексичною і Синтаксичною Системами мови. Виразам мови, починаючи від найпростіших, зіставляється позначений ними зміст, тобто їхня Семантика. Правила, за якими виразам мови зіставляється зміст, утворюють Семантичну Систему мови. Розумінням мови і є знання цієї системи, тобто уміння зіставити виразу його зміст.

Мова машинна – мова запису Програм машинних, до виконання яких і призначений комп'ютер. Є системою запису Команд машинних.

Мова програмування високого рівня – мова запису програм, призначених для виконання їх комп'ютером, у яких його дії позначено з вищим ступенем узагальнення, ніж у Мовах машинних.

Мова формальна – множина виразів, заданих деякою формальною системою, напр., сукупністю Форм БекусаНаура чи Граматикою.

Модуль – збірник означень імен у мові Паскаль.

О

Область дії означення імені – сукупність місць у програмі, де ім'я позначає об'єкт, вказаний саме в цьому означенні. За правилами мови Паскаль, означення імені діє від місця його запису в підпрограмі програмі чи модулі до її кінця. Якщо в цій області є підпрограми, означення діє і в них. Але якщо вони містять своє власне означення цього імені, то за тими ж правилам до кінця їх блоків діють їхні власні означення.

Означення імені – запис, яким задається, що саме позначає ім'я. У мові Паскаль ім'я може позначати змінну, сталу, тип, підпрограму, модуль, програму або її окремий оператор. В останньому разі воно називається Міткою. Програма чи підпрограма самі по собі є означеннями їх імен.

Означення змінної з ініціалізацією – те ж саме, що Ініціалізація.

Означення рекурсивне – означення елементів множини, яке задає елементи за допомогою інших елементів цієї ж множини. Об'єкти, задані рекурсивним означенням, також називаються рекурсивними.

Оператор – запис у мові програмування, що задає зміну станів пам'яті програми. У мові Паскаль є оператори таких типів: присвоювання, розгалуження умовний, складений, переходу, циклу, а також виклики процедур.

Операційна Система – система програм та інших даних, за допомогою якої організується робота комп'ютера в цілому. Вона визначає, команди якої саме з програм процесор має виконувати в той чи інший момент часу. Вона також забезпечує обробку файлів.

Операція машинна – операція, яку може виконати комп'ютер із Значеннями, записаними в Регістрах Процесора.

П

Пам'ять автоматична – область Пам'яті Оперативної, в якій розташовуються ділянки локальної пам'яті процесів виконання викликів підпрограм. Ця назва походить від того, що ділянки займаються та звільняються без явних на те указань у програмі, записаній мовою високого рівня, тобто автоматично. Ділянки розташовуються за принципом останньою зайнята – першою звільнена, тому автоматичну пам'ять називають програмним стеком.

Пам'ять вільна – частина пам'яті програми, у якій змінні створюються та знищуються при виконанні операцій, указаних у самій програмі, записаній мовою високого рівня. Називається так, тому що не займається командами програми та змінними, означеними в програмі.

Пам'ять зовнішня – пам'ять на зовнішніх носіях даних, наприклад, магнітних дисках. Носії розміщаються на спеціальних пристроях уведеннявиведення, до яких належать дисководи, а також екран, клавіатура, миша та ін.

Пам'ять оперативна – складова частина комп'ютера, призначена для зберігання програм, що виконуються або готові до цього.

Пам'ять Програми – сукупність імен змінних, означених у програмі. Не плутати з Пам'яттю процесу виконання програми.

Пам'ять Процесу виконання програми – сукупність змінних, які у процесі виконання програми поставлено у відповідність іменам її змінних.

Пам'ять регістрова – пам'ять усередині Процесора, утворена Регістрами.

Пам'ять статична – область пам'яті, що виділяється під змінні, означені в програмі або модулі, а також під статичні змінні підпрограм. Називається так, тому що протягом усього процесу виконання програми відповідність її змінних та імен програми залишається незмінною.

Параметр – ім'я, що позначає величину, незмінну для конкретного екземпляра задачі, рівняння тощо. Різні значення параметра відповідають різним екземплярам задачі, рівняння тощо. Про значення цього слова в програмуванні див Параметр підпрограми. Параметрзмінна – параметр Паскальпідпрограми, який у її заголовку означається з описувачем Var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка пам'яті, уже зіставлена аргументу. Аргументом може бути лише ім'я або інший вираз, що позначає змінну.

Параметрзначення – параметр Паскальпідпрограми, який у її заголовку не має описувача Var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка локальної пам'яті, куди копіюється значення аргументу. Аргументом може бути довільний вираз відповідного типу.

Параметрпідпрограма – параметр Паскальпідпрограми, яким позначаються інші підпрограми у їх викликах у тілі даної підпрограми. Ім'я конкретної іншої підпрограми задається у виклику даної.

Параметр підпрограми – ім'я, означене в заголовку підпрограми. В її блоці воно позначає змінну, підпрограму або тип. Дії, задані підпрограмою, описуються з використанням параметра. Ці дії виконуються з конкретним значенням, змінною, підпрограмою або типом, що задається у Виклику підпрограми як Аргумент.

Параметр фактичний – те ж саме, що Аргумент у виклику підпрограми.

Параметр формальний – те ж саме, що Параметр Підпрограми.

Перелік – взаємно однозначна відповідність між елементами множини та натурального ряду або його початкового відрізка 0, 1, 2, , N.

Підпрограма – у мові Паскаль Процедура або Функція. З одного боку, є описанням розв'язання деякої задачі, що виникає як підзадача в задачах, розв'язання яких описують програми. З іншого боку, є означенням свого імені, яким далі у вигляді виклику підпрограми позначається процес виконання дій, заданих нею.

Підпрограма, вкладена в дану – у мові Паскаль підпрограма, записана в блоці даної підпрограми програми.

Підпрограма, Що охоплює дане означення імені – у мові Паскаль підпрограма програма, у блоці якої записано це означення, або підпрограма, що охоплює підпрограму, у блоці якої записано це означення.

Підстановка Аргументу на місце параметра підпрограми за значенням – процес, у якому обчислюється значення відповідного Аргументу, вказаного у Виклику Підпрограми, і присвоюється локальній змінній, поставленій у відповідність Параметрузначенню.

Підстановка Аргументу на місце параметра підпрограми за посиланням – процес, у якому змінна, уже поставлена у відповідність аргументу, ставиться у відповідність Параметрузмінній.

Подання числа з плаваючою точкою – подання дійсних чисел у вигляді ± M 2 P, де M – дробова частина мантиса, P – порядок. У поданні зафіксовано розряди мантиси, порядку та знаковий.

Подання числа з фіксованою точкою – поданні дійсних чисел у вигляді ± E. M, де E – ціла частина числа, M – дробова мантиса. У поданні зафіксовано розряди цілої та дробової частин, а також знаку.

Поле структури – змінна, що є компонентом змінної Структури.

Поліморфізм – у програмуванні властивість операції бути означеною для різних типів. Така операція називається поліморфною.

Порівняння – операції =,,,, =, =. У мові Паскаль означені для всіх базових типів, а також для всіх Типів Перелічуваних, що задаються програмістом.

Порт – ділянка оперативної пам'яті, виділена кожному пристрою уведеннявиведення. З нього пристрій переносить дані на зовнішній носій, записуючи їх, наприклад, на диск або екран комп'ютера. І саме в порт записуються дані від пристроїв, наприклад, від клавіатури або дисковода. Обмін даними між портом і пам'яттю програм ведеться за допомогою спеціальних програм – Драйверів.

Послідовність рекурентна – послідовність, члени якої задовольняють деяке Співвідношення рекурентне.

Послідовність Упорядкована – послідовність довжини 1 або така, що кожний її наступний член не менше попереднього.

Пошук За Ключем Пошук серед номерів елементів послідовності A найменшого як правило номера I такого, що A[ I] дорівнює заданому значенню ключу.

Пошук Двійковий Пошук за ключем у послідовності, значення якої упорядковані. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо пропорційна двійковому логарифму довжини послідовності. Ключ порівнюється з елементом у середині послідовності, після чого шукати достатньо в одній із половин, на які розділяється послідовність. Тому цей пошук ще називається дихотомічним.

Пошук Лінійний Пошук за ключем у послідовності, який полягає в послідовному перебиранні елементів. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо лінійно пропорційна довжині послідовності.

Програма – те ж саме, що Алгоритм. У програмуванні частіше так називають алгоритми, призначені для виконання їх комп'ютером. Або такі, що за допомогою комп'ютера їх можна перетворити до вигляду, придатного для виконання комп'ютером.

Програма машинна Програма, записана Мовою машинною.

Процедура – описання як правило, параметризоване обчислень, в результаті виконання яких змінюється стан пам'яті програми або якась інформація надходить у зовнішній світ. Одночасно вона є означенням її імені.

Процес – послідовність дій. У програмуванні це дії, що виконуються за алгоритмом.

Процес Виконання Виклику Підпрограми – процес, у якому запам'ятовується точка повернення в програму, обчислюються аргументи та підставляються на місце параметрів підпрограми, виконуються оператори тіла підпрограми та відбувається повернення до виконання програми з точки повернення.

Процесор – складова частина комп'ютера, що виконує Команди машинні. Його структура подібна структурі комп'ютера, тобто він має свою надоперативну пам'ять, внутрішню шину та власне операційний пристрій.

Р

Регістр – ділянка пам'яті у складі Процесора, в яку записуються операнди та результати Операції машинної для якомога швидшого її виконання.

Рекурсія – використання Означень рекурсивних.

Роздільник – символ, за допомогою якого відокремлюються одне від одного лексичні та інші одиниці програми. У мові Паскаль ними є дужки, символи,,;,: та деякі інші.

Розіменування – породження значення змінної за її ім'ям.

Розіменування Вказівника – операція, що застосовується до вказівників. Її результатом є сама змінна, на яку встановлено вказівник.

Рядок – у загальному розумінні це послідовність символів із явно позначеним кінцем. У програмуванні це 1 послідовність символів; 2 змінна, значенням якої є послідовність символів; 3 послідовність символів із явно позначеним кінцем у файлітексті.

С

Секція Параметрів – у мові Паскаль означення однотипних параметрів підпрограми того самого виду або Параметризначення, або Параметризмінні. Має вигляд списку імен, за яким після двокрапки записано ім'я типу. Секція параметрівзмінних починається словом Var перед списком.

Семантика – зміст деякого позначення, тобто власне те, що їм позначено. Наприклад, семантикою програми є множина процесів її виконання, семантикою оператора – зміни станів пам'яті, що відбуваються при його виконанні.

Система Програмування – система програм та інших засобів, які забезпечують створення машинних програм за допомогою мови програмування високого рівня, наприклад, мови Паскаль або її сучасних діалектів.

Система Введення Виведення набір програмних засобів роботи з файлами, що входять до складу Системи програмування.

Система Числення – система запису, або позначення, чисел.

Система Числення Позиційна – система запису чисел, у якій числове значення, що ставиться у відповідність цифрі, залежить від її позиції в записі числа.

Скидання Буфера – копіювання даних із заповненого Буфера на зовнішній носій.

Складність Алгоритму. Нехай A позначає алгоритм розв'язання деякої масової задачі. Позначимо через F A, екземпляр кількість елементарних дій у процесі розв'язання цього екземпляра задачі за алгоритмом A, а через F A, N – максимум кількості елементарних дій серед усіх екземплярів, що характеризуються деяким розміром N. Кожному N = 1, 2, 3,... відповідає певне значення F A, N, тобто існує функція, яка розмірам N ставить у відповідність максимальні кількості елементарних дій, виконуваних за алгоритмом A. Ця функція і є складністю алгоритму.

Складність Задачі – найменша зі складностей алгоритмів її розв’язання.

Сортування – переупорядкування елементів послідовності так, що в результаті утворюється неспадна або незростаюча послідовність.

Список Лінійний – послідовність елементів деякої множини. У програмуванні це, як правило, послідовність структур у вільній пам'яті, в елементах якої зберігаються елементи деякої множини.

Список Упорядкований – список, що подає Послідовність Упорядковану.

Співвідношення рекурентне – рівність, що виражає член послідовності через K попередніх один або кілька за допомогою деякого виразу. Якщо відомі попередні члени Sn–k,..., Sn–1, то вираз фактично задає обчислення наступного Sn. Це обчислення називається застосуванням рекурентного співвідношення.

Стала – позначення числа або іншого значення. Також це ділянка пам'яті, стан якої не може мінятися у процесі виконання програми.

Стала Бульова – у мові Паскаль запис вигляду False або True, позначає відповідно значення, про які ми звикли говорити хибність і істина.

Стала Дійсна – позначення числа Типу дійсних. У мові Паскаль – числа типу real. Являє собою послідовність певної структури з десяткових цифр, крапки та знаків '+, –, E, e.

Стала Символьна – позначення елемента Типу символів. У мові Паскаль це символ в апострофах, наприклад, 'x', '1'.

Стала Рядкова – те ж саме, що Літерал.

Стала Ціла – це, як і в математиці, позначення цілого числа у вигляді послідовности десяткових цифр, можливо, із знаком + або – попереду.

Стан Змінної – пара вигляду Ім'я змінної, Значення змінної. Значення, а відтак і стан, може змінюватися при виконанні операторів програми.

Стан Пам'яті процесу виконання програми – сукупність Станів Змінних. Розглядається найчастіше як функція, областю визначення якої є множина змінних процесу виконання програми, а областю значень є об'єднання носіїв типів цих змінних.

Стек – те ж саме, що Магазин.

Стек програмний – те ж саме, що Пам'ять автоматична.

Структура – у мовах програмування змінна структурного типу, що складається зі змінних скалярних і структурних типів, кожна з яких ідентифікується окремим ім'ям. Це також значення змінноїструктури. У мові Паскаль це те ж саме, що Запис.

Сумісність Типів – можливість запису операндів різних типів у виразах наприклад, типи цілих і дійсних сумісні.

Сумісність типів за Присвоюванням – можливість присвоювати змінним одного типу значення іншого типу у мові Паскаль дійсний тип сумісний за присвоюванням з цілим, але не навпаки.

Т

Текст – послідовність символів, розбита на Рядки.

Тип – пара Множина елементів, Множина операцій з ними. Множина елементів називається носієм типу, множина операцій – сигнатурою.

Тип адресний – тип, значеннями якого є адреси.

Тип бульових Значень Boolean – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими False, True, а операції Алгебри Буля – знаками And, Or, Not. Є реалізацією цієї алгебри. Належить до Типів перелічуваних.

Типдіапазон – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду C1.. C2, де C1, C2 – сталі того самого Типу перелічуваного. Також є перелічуваним.

Тип дійсних значень Real – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються Сталими Дійсними. У сигнатурі типу є операції +, –,, /, порівняння =, тощо, Функції стандартні математичні, а також функції trunc ціла частина і round найближче ціле.

Типперелік – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду I1, , Ik, де I1, , Ik – довільні ідентифікатори, відмінні від зарезервованих. Є Типом Перелічуваним.

Тип перелічуваний – тип мови Паскаль, для якого означено операції succ наступний, pred попередній і ord порядковий номер елемента, а також Порівняння. Типи boolean, char і integer, на відміну від типу real, – перелічувані. У програмі перелічуваний тип можна означати у вигляді Типупереліку або Типудіапазону.

Тип символьних значень Char – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються Сталими Символьними або виразами вигляду chr Ціле. Належить до Типів перелічуваних.

Тип скалярний – у мові Паскаль тип, елементи якого розглядаються й використовуються як неподільні, тобто такі, що не мають ідентифікованих окремо частин.

Тип структурний – у мові Паскаль тип, елементи якого є послідовностями елементів інших типів одного й того самого типу, як Масиви Та файли, або різних, як Записи. Довжина послідовності може бути постійною, як у масивів і записів, або змінною, як у файлів. Елементи послідовності можна позначати окремо.

Тип цілих значень Integer – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються Сталими цілими. У сигнатурі типу є всі операції із сигнатури Типу Дійсних крім функцій trunc і round, а також операції Типів Перелічуваних і функція chr.

Точка повернення з підпрограми – місце в програмі, що описує дію, якою виконання програми продовжується по закінченні процесу виконання Виклику Підпрограми. Запам'ятовується в локальній пам'яті цього процесу.

Трансляція – переклад на машинну мову програми, написаної на немашинній мові. Виконується за спеціальною програмоютранслятором.

У

Умова – фраза, що може бути або істинною, або хибною. У мовах програмування умови мають вигляд виразів, у результаті обчислення яких породжується одне з двох значень істина чи хибність.

Умова Завершення – у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу repeat. Якщо при її обчисленні одержано значення істина, то тіло оператора далі не виконується, тобто виконання оператора repeat завершується.

Умова Продовження – у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу while. Якщо при її обчисленні одержано значення істина, то далі виконується тіло оператора, тобто виконання оператора while продовжується.

Ф

Файл – дані на зовнішніх носіях, певним чином організовані та об'єднані в єдине ціле.

Файл Безтиповий – файл, що розглядається як послідовність байтів.

Файл Введення Стандартний – клавіатура комп'ютера.

Файл Виведення Стандартний – екран комп'ютера.

Файл Індексовий – файл цілих, який створюється для прискорення пошуків у типізованому файлі. Значеннями елементів індексового файла є номери або інші позначення елементів основного файла. Перший елемент індексового файла вказує на найменший із елементів основного файла за деяким їх упорядкуванням, другий – на наступний тощо, останній – на найбільший.

Файл Типізований – файл, що розглядається як послідовність змінних деякого типу, заданого в означенні відповідної Файлової змінної.

Файлова Змінна – змінна програми, записаної мовою високого рівня, яка виступає представником файла у програмі.

Файлова Система – система організації файлів та інформації про них, а також засоби їх обробки, що входять до складу Операційної системи.

Файловий Вказівник – змінна, значенням якої в той або інший момент виконання програми є номер Доступного елемента файла.

Факторизація – розкладання натурального числа на прості співмножники.

Форма Бекуса–Наура БНФ – запис вигляду поняття::= метавираз, де знак::= читається як має структуру, а метавираз є послідовністю символів мови та позначень її понять. Є синтаксичним правилом, тобто задає структуру виразів мови, що є представниками вказаного поняття. Названа за прізвищами її авторів. Є різновидом правила виведення Граматики.

Формат – система організації даних у файлах.

Функції стандартні математичні – у мовах програмування це математичні функції sin, cos, exp, ln та деякі інші. Їх обчислення реалізовано машинними підпрограмами, зібраними у спеціальну бібліотеку в складі системи програмування.

Ц

Цифра – символ, яким позначається деяке ціле число. У позиційних системах числення цим числом є одне з кількох перших натуральних чисел або 0. У непозиційних системах числення, наприклад, Римській, це не так.

Ч

Черга – послідовність, така що елементи додаються в її кінець, а вилучаються з її початку.

Числа Псевдовипадкові – числа, що є членами деякої Рекурентної послідовності та породжуються в результаті багаторазових викликів Генератора псевдовипадкових чисел. Їх послідовність, крім, як правило, першого числа, не є випадковою, але має властивості, що дозволяють розглядати її як послідовність Чисел випадкових.

Числа Випадкові – числа, послідовність яких не має ніяких закономірностей, і тому не дозволяє за будьяким її відрізком обчислити наступний за ним член.

Числа Фібоначчі – послідовність { F} чисел 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, , у якій F1= F2=1, а наступні члени задаються Рекурентним Співвідношенням Fn= Fn–2+ Fn–1, N2. Названі так за Леонардо Пізанським, на прізвисько Фібоначчі, який першим їх описав.

Число – абстрактне математичне поняття, що виражає кількість. У програмуванні під числом, як правило, розуміють його подання в пам'яті комп'ютера, що не зовсім точно.

Ш

Шина – пристрій, за допомогою якого здійснюються переміщення значень між процесором та пристроями введення–виведення.